Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

наметать руку (на

  • 1 наметать руку

    Новый русско-английский словарь > наметать руку

  • 2 наметать руку

    (на что-л.; чем-л.) to acquire skill (in), to become proficient (in)

    Русско-английский словарь по общей лексике > наметать руку

  • 3 наметать руку

    Русско-английский синонимический словарь > наметать руку

  • 4 наметать

    I сов.; см. намести II сов.
    1) (что, чего) (берникадәр) өю, салу, кую
    2) (что, кого-чего) (произвести на свет) (о рыбе) чәчү; ( о нек-рых животных) балалау, бала китерү
    3) ( что) күнектерү, өйрәтү
    III сов.
    1) ( что) типчү, күкләү
    2) (что, чего) (берникадәр) типчү, күкләү, типчеп (күкләп) чыгу

    Русско-татарский словарь > наметать

  • 5 наметать

    I несовер. намести) намятаць, наметаць II совер.
    1) (меча, набросать) накідаць, мног. панакідаць, панакідваць
    3) (сделать опытным) разг. напрактыкаваць
    III совер. портн. нафастрыгаваць

    Русско-белорусский словарь > наметать

  • 6 наметать

    Русско-казахский словарь > наметать

  • 7 наметать

    I (что-л.)
    несовер. - наметывать; совер. - наметать
    II (что-л.)
    совер.; разг.
    - наметать руку III несовер. - наметать; совер. - намести
    (что-л.; чего-л.)
    1) sweep together (какое-то количество)
    cause to drift (какое-то количество)

    Русско-английский словарь по общей лексике > наметать

  • 8 наметать


    I несов. см. намести
    II сов.
    1. что, чего бэу зэтедзэн, зэтелъхьан
    наметать пять стогов Iэтитф зэтелъхьан
    2. что, разг.: наметать глаз нэр ебгъэсэн
    наметать руку Iэр ебгъэсэн

    III сов. что (при шитье) дытэн, IулIэн, хэIулIыкIын
    наметать шов дыпIэр дытэн

    Русско-адыгейский словарь > наметать

  • 9 наметать

    1. сов. см. намётывать 2. сов. (вн.)

    наметать руку (на пр.) — acquire skill (in), become* proficient (in)

    наметать глаз (на пр.) — acquire a good eye (for)

    3. намести (рд., вн.)
    1. sweep* together ( a quantity of)
    2. ( наносить ветром) cause to drift ( a quantity of)

    Русско-английский словарь Смирнитского > наметать

  • 10 наметать

    1. < намести> (25 ­т­) zusammenkehren, zusammenwehen, anwehen;
    2. pf. (Р) viel... werfen od. vollwerfen; aufschütten; метать 2; Auge schärfen; наметать руку F Fertigkeit gewinnen (a. на В in D )

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > наметать

  • 11 наметать

    1. < намести> (25 ­т­) zusammenkehren, zusammenwehen, anwehen;
    2. pf. (Р) viel... werfen od. vollwerfen; aufschütten; метать 2; Auge schärfen; наметать руку F Fertigkeit gewinnen (a. на В in D )

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > наметать

  • 12 наметать

    сов
    ( о животных) parir vt; (глаз, руку) tornar experimentado (traquejado); (шов и т. п.) alinhavar vt
    - набросать стог сена
    - наметать икры

    Русско-португальский словарь > наметать

  • 13 наметать

    намета́ть I
    (глаз, руку) lertigi.
    --------
    намета́ть II
    (прошить) malnete kudri, provizore kudri, provkudri.
    * * *
    I несов.
    1) (сметая, собрать) amontonar barriendo ( una cantidad)
    2) (о ветре, вьюге) amontonar vt, acumular vt

    намело́ мно́го сне́га безл.se ha amontonado mucha nieve

    II сов., вин. п.
    1) тж. род. п. ( набросать) echar lanzando ( en una cantidad)
    2) тж. род. п. (о рыбах и т.п.) desovar vt
    3) (глаз, руку) acostumbrar vt, ejercitar vt
    III сов., вин. п.
    (шов, рукава и т.п.) hilvanar vt, embastar vt
    * * *
    I
    (рукава и т.п.) faufiler vt, bâtir vt
    II

    намета́ть пять стого́в се́на — faire cinq meules de foin

    2) разг.

    намета́ть ру́ку — se faire la main à qch

    намета́ть глаз — avoir l'œil exercé

    III

    Diccionario universal ruso-español > наметать

  • 14 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 15 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

См. также в других словарях:

  • Наметать руку — (иноск.) навыкать къ дѣлу, приловчиться. Ср. Хотя я въ дѣтствѣ наметалъ Во всякой кражѣ обѣ руки, Но ты въ сей выспренной наукѣ Мнѣ будешь вѣчный идеалъ! Писемскій. Люди сороковыхъ годовъ. 2, 5 (жуликъ откупщику). См. Руку набить. См. Идеал …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • наметать руку — настропалиться, выучиться, насобачиться, навостриться, набить руку, наловчиться, напрактиковаться, научиться, обучиться, приловчиться, натореть, навыкнуть, подковаться, поднатореть, понатореть Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • наметать руку — (иноск.) навыкать к делу, приловчиться Ср. Хотя я в детстве наметал Во всякой краже обе руки, Но ты в сей выспренной науке Мне будешь вечный идеал! Писемский. Люди сороковых годов. 2, 5 (жулик откупщику). См. руку набить. См. идеал …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • НАМЕТАТЬ — 1. НАМЕТАТЬ1, наметаю, наметаешь. несовер. к намести. 2. НАМЕТАТЬ2, намечу, намечешь, совер. (к наметывать). 1. что и чего. Меча, навалить, набросать, сложить в каком нибудь количестве. «Нагребу копен, намечу стогов.» А.Кольцов. Рыбы наметали… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАМЕТАТЬ — 1. НАМЕТАТЬ1, наметаю, наметаешь. несовер. к намести. 2. НАМЕТАТЬ2, намечу, намечешь, совер. (к наметывать). 1. что и чего. Меча, навалить, набросать, сложить в каком нибудь количестве. «Нагребу копен, намечу стогов.» А.Кольцов. Рыбы наметали… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАМЕТАТЬ — 1. НАМЕТАТЬ1, наметаю, наметаешь. несовер. к намести. 2. НАМЕТАТЬ2, намечу, намечешь, совер. (к наметывать). 1. что и чего. Меча, навалить, набросать, сложить в каком нибудь количестве. «Нагребу копен, намечу стогов.» А.Кольцов. Рыбы наметали… …   Толковый словарь Ушакова

  • наметать — 1. НАМЕТАТЬ см. Намести. 2. НАМЕТАТЬ, мечу, мечешь; намётанный; тан, а, о; св. 1. что и чего. Меча, накидать, набросать в каком л. количестве. Н. на воз сена. Н. копну соломы. * Нагребу копён, Намечу стогов! (Кольцов). 2. кого чего. Родить,… …   Энциклопедический словарь

  • наметать — I см. намести; а/ю, а/ешь; нсв. II мечу/, ме/чешь; намётанный; тан, а, о; св. см. тж. намётывать, намётываться, намётывание …   Словарь многих выражений

  • набить руку — См. привыкать …   Словарь синонимов

  • намета́ть — 1) аю, аешь. несов. к намести. 2) мечу, мечешь; прич. страд. прош. намётанный, тан, а, о; сов., перех. (несов. наметывать1). 1. (что и чего). Меча, накидать, набросать в каком л. количестве. Наметать на воз сена. □ Нагребу копен, Намечу стогов.… …   Малый академический словарь

  • научиться — См. выучить, учить (что)... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. научиться выучить, учить (что), учиться, обучиться, выучиться, поднатореть, напрактиковаться, вымуштроваться,… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»