-
1 наметать руку
-
2 наметать руку
(на что-л.; чем-л.) to acquire skill (in), to become proficient (in) -
3 наметать руку
-
4 наметать
I сов.; см. намести II сов.1) (что, чего) (берникадәр) өю, салу, кую2) (что, кого-чего) (произвести на свет) (о рыбе) чәчү; ( о нек-рых животных) балалау, бала китерү3) ( что) күнектерү, өйрәтүIII сов.1) ( что) типчү, күкләү2) (что, чего) (берникадәр) типчү, күкләү, типчеп (күкләп) чыгу -
5 наметать
-
6 наметать
-
7 наметать
I (что-л.)несовер. - наметывать; совер. - наметатьII (что-л.)совер.; разг.- наметать руку III несовер. - наметать; совер. - намести(что-л.; чего-л.)1) sweep together (какое-то количество)cause to drift (какое-то количество) -
8 наметать
-
9 наметать
1. сов. см. намётывать 2. сов. (вн.)наметать руку (на пр.) — acquire skill (in), become* proficient (in)
3. намести (рд., вн.)наметать глаз (на пр.) — acquire a good eye (for)
1. sweep* together ( a quantity of)2. ( наносить ветром) cause to drift ( a quantity of) -
10 наметать
1. < намести> (25 т) zusammenkehren, zusammenwehen, anwehen;2. pf. (Р) viel... werfen od. vollwerfen; aufschütten; метать 2; Auge schärfen; наметать руку F Fertigkeit gewinnen (a. на В in D ) -
11 наметать
1. < намести> (25 т) zusammenkehren, zusammenwehen, anwehen;2. pf. (Р) viel... werfen od. vollwerfen; aufschütten; метать 2; Auge schärfen; наметать руку F Fertigkeit gewinnen (a. на В in D ) -
12 наметать
сов( о животных) parir vt; (глаз, руку) tornar experimentado (traquejado); (шов и т. п.) alinhavar vt- набросать стог сена
- наметать икры -
13 наметать
намета́ть I(глаз, руку) lertigi.--------намета́ть II(прошить) malnete kudri, provizore kudri, provkudri.* * *I несов.1) (сметая, собрать) amontonar barriendo ( una cantidad)2) (о ветре, вьюге) amontonar vt, acumular vtII сов., вин. п.намело́ мно́го сне́га безл. — se ha amontonado mucha nieve
2) тж. род. п. (о рыбах и т.п.) desovar vt3) (глаз, руку) acostumbrar vt, ejercitar vtIII сов., вин. п.(шов, рукава и т.п.) hilvanar vt, embastar vt* * *I(рукава и т.п.) faufiler vt, bâtir vtII1) faireнамета́ть пять стого́в се́на — faire cinq meules de foin
2) разг.намета́ть ру́ку — se faire la main à qch
IIIнамета́ть глаз — avoir l'œil exercé
см. намести -
14 намётывать
наметатьI. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.* * *I несов.; сов. - намет`ать1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш\намётывать тать глаз — призвича́їти око
II портн.; несов.; сов. - намет`ать\намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку
наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати -
15 наносить
(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].II. Наносить, нанести и нанесть -1) см. I. Наносить;2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -1) см. подI. Наносить:2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;3) занесений, позаношений;4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;5) зазначений, позазначуваний;6) накиданий, понакид(ув)аний;7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;8) набитий, підбитий.* * *I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти\наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т
\наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́
\наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́
\наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́
См. также в других словарях:
Наметать руку — (иноск.) навыкать къ дѣлу, приловчиться. Ср. Хотя я въ дѣтствѣ наметалъ Во всякой кражѣ обѣ руки, Но ты въ сей выспренной наукѣ Мнѣ будешь вѣчный идеалъ! Писемскій. Люди сороковыхъ годовъ. 2, 5 (жуликъ откупщику). См. Руку набить. См. Идеал … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
наметать руку — настропалиться, выучиться, насобачиться, навостриться, набить руку, наловчиться, напрактиковаться, научиться, обучиться, приловчиться, натореть, навыкнуть, подковаться, поднатореть, понатореть Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
наметать руку — (иноск.) навыкать к делу, приловчиться Ср. Хотя я в детстве наметал Во всякой краже обе руки, Но ты в сей выспренной науке Мне будешь вечный идеал! Писемский. Люди сороковых годов. 2, 5 (жулик откупщику). См. руку набить. См. идеал … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
НАМЕТАТЬ — 1. НАМЕТАТЬ1, наметаю, наметаешь. несовер. к намести. 2. НАМЕТАТЬ2, намечу, намечешь, совер. (к наметывать). 1. что и чего. Меча, навалить, набросать, сложить в каком нибудь количестве. «Нагребу копен, намечу стогов.» А.Кольцов. Рыбы наметали… … Толковый словарь Ушакова
НАМЕТАТЬ — 1. НАМЕТАТЬ1, наметаю, наметаешь. несовер. к намести. 2. НАМЕТАТЬ2, намечу, намечешь, совер. (к наметывать). 1. что и чего. Меча, навалить, набросать, сложить в каком нибудь количестве. «Нагребу копен, намечу стогов.» А.Кольцов. Рыбы наметали… … Толковый словарь Ушакова
НАМЕТАТЬ — 1. НАМЕТАТЬ1, наметаю, наметаешь. несовер. к намести. 2. НАМЕТАТЬ2, намечу, намечешь, совер. (к наметывать). 1. что и чего. Меча, навалить, набросать, сложить в каком нибудь количестве. «Нагребу копен, намечу стогов.» А.Кольцов. Рыбы наметали… … Толковый словарь Ушакова
наметать — 1. НАМЕТАТЬ см. Намести. 2. НАМЕТАТЬ, мечу, мечешь; намётанный; тан, а, о; св. 1. что и чего. Меча, накидать, набросать в каком л. количестве. Н. на воз сена. Н. копну соломы. * Нагребу копён, Намечу стогов! (Кольцов). 2. кого чего. Родить,… … Энциклопедический словарь
наметать — I см. намести; а/ю, а/ешь; нсв. II мечу/, ме/чешь; намётанный; тан, а, о; св. см. тж. намётывать, намётываться, намётывание … Словарь многих выражений
набить руку — См. привыкать … Словарь синонимов
намета́ть — 1) аю, аешь. несов. к намести. 2) мечу, мечешь; прич. страд. прош. намётанный, тан, а, о; сов., перех. (несов. наметывать1). 1. (что и чего). Меча, накидать, набросать в каком л. количестве. Наметать на воз сена. □ Нагребу копен, Намечу стогов.… … Малый академический словарь
научиться — См. выучить, учить (что)... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. научиться выучить, учить (что), учиться, обучиться, выучиться, поднатореть, напрактиковаться, вымуштроваться,… … Словарь синонимов